пʼятниця, 3 лютого 2012 р.

Трошки зимової весни

Привіт! Давно я нічого вам не показувала і взагалі якось трошки випала з "блогожиття". Ще з минулого тижня хотіла показати вам роботу, яку готувала як запрошений дизайнер для АртКлубу. І чекала, коли там стартуватиме нове цікаве завдання, за яким треба створити дитячий об'єкт, але має бути присутнім серце, пташка і квітка! Я вирішила пошити м'яке середечко з веселенької дитячої тканини і прикрасити його вже по-весняному. Не впевнена, що вийшов достатньо дитячий об'єкт, але мені подобається :) Фотографувала ще минулого тижня, тому фоток вийшло багато.
Обов'язково приєднуйтеся!





Хотілось ще багато вам розказати, але сьогодні не той настрій.
  Сумно, коли доводиться назавжди прощатися з хорошою людиною, це ніби віддаєш частинку свого життя, спогади свого дитинства, теплі згадки про дім і молодих батьків. Сьогодні нестало людини, яка не була мені рідною, але яку я пам'ятаю стільки ж, скільки й себе.  Вона прожила нелегке і насичене життя і назавжди  залишиться в моїй пам'яті. Нехай її подальша дорога буде легкою і світлою.
Вибачте, що ділюся з вами своїми важкими думками. Просто мусила це комусь сказати. Дякую, що слухаєте

10 коментарів:

  1. Оль, яке ж воно гарне!!!!

    п.с. тримайся!! я вірю в те, що Бог забирає людину тоді, коли це їй найбільше потрібно..

    ВідповістиВидалити
  2. сердечко дуже гарне! твій почерк так видно!))

    Олюнь, співчуваю тобі. І нерідні по крові люди залишають слід в нашому серці, якщо мали від нього ключі. Це добре, що твоє сердечко здатне на такі почуття. І сум в такі хвилини то правильно і природньо. Тримайся... людина жива, поки її пам"ятають.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Людочко! Так приємно завжди чути від тебе такі розумні і сердечні слова!

      Видалити
  3. Суперове сердечко, дуже тепле!
    І я також співчуваю , у зв"язку з втратою! Це важко втрачати близьких. Зато тепер цій людині краще за усіх нас! Тримайся!

    ВідповістиВидалити
  4. Олюсь, сердечко насправді чудове і тепле, як і наші спогади про дитинство ;)

    Співчуваю тобі, сонечко! Іноді зовсім не рідні люди стають дуже близькими...і їх так само важко втрачати...на жаль таке наше життя .. головне щоб в тебе в серці залишились ті найкращі спогади про цю людину;)
    Обнімаю тебе, тримайся!

    ВідповістиВидалити
  5. Дякую, Оксаночко! Ти, як завжди, права. На щастя, у нас є спогади...

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.