Звернення

Привіт, мої дорогі! Давно ми не бачилися і це не випадково. Трохи із запізненням, та все ж хочу перепостити пояснення свого мовчання - писала його для "Завдань для Душі", бо вся ДК підтримала цю ідею, але писала так, як я відчуваю це я. Знаю і розумію, що кожен має право на власну думку, тому прошу і вас поставитися із розумінням до моєї точки зору.

Любі наші читачі, друзі!

Сьодні в нашій державі склалась дуже непроста ситуація. Вона стосується не тільки політиків, когось "там наверху" і киян. Вона стосується всіх нас, бо ми з вами є не лише дівчатами (і хлопцями), майстринями, мамами, господинями, ми, перш за все, є громадянами своєї України. Тому ми не можемо залишатися осторонь. А також ми не можемо публікувати милі нашому серцю пости про творчість в той час, коли в нашій державі гинуть безневинні люди, коли десятки наших громадян піддаються тортурам, сотні - переслідуванням, тисячі - названі бандитами і провокаторами. Із солідарності з ними ми мовчимо. 

Сподіваємося на ваше розуміння. А ще сподіваємося, що вже дуже скоро ми зможемо з радістю спілкуватися, творити і радіти життю у вільній, щасливій і квітучій Україні!

Знаю, що багато в кого з вас "працює" зворотній механізм - хочеться відволіктися і творити, щоб хоч якось відгородити себе від страшних подій. А я не можу навіть дивитися в сторону папірців. Намагалася щось зробити - так і лежить все дотепер розкладене на столі :( 

Як же хочеться, щоб всі жахи залишилися позаду якогмога швидше, щоб все досягнуте до сьогодні нашим надзвичайним українським народом не розвіялось після того, як люди повернуться до своїх домівок, щоб ми нарешті зажили в гідній, безпечній і достойній країні вільними щасливими людьми! Вірмо в краще майбутнє, творімо краще майбутнє для своїх дітей, не будьмо байдужими і молімося за нашу Україну!

Вінтажне освідчення

Привіт, дорогенькі!

А я знову до вас! Зі свіженькою листівочкою за скетчем від Vintage Cafe. Люблю цей блог, а скетці їхні - це взагалі щось особливе! І роботи дизайнерів чудові!

Зазнаюся, і своєю роботою я задоволена :) Всетаки, намагаюся щось робити, щоб відтворити різні стилі, а задоволення отримую, коли повертаюся до своїх світло-вінтажно-квітковеньких листівок :) Ну не можу нічого з собою зробити! Отже, показую:

Скетч був ось такий:

Приємного вам вечора і дякую, що заглянули!

Свята-свята, та й по святах

Доброго вам святкового надвечір'я, мої любі! От і прийшов останній Святвечір в цьому році, а післязавтра Івана Предтечі - забере всі свята на плечі :) У нас сьогодні була справжня українсько-ірландська кутя з таким же узваром і варениками :) Можна, виявляється, і тут жити по-нашому :)) А ви готували сьогодні кутю? 

Але я до вас сьогодні вже зовсім з іншою темою. Бо чим, як не майбутніми святами живе людина?!! І наступне "соціально-побутове" у нас ... так-так, червоносердечне Валентинівське. Трохи скептична я, знаєте, до цього свята, і кожного року про це пишу. Але потім-таки "накромсаю" в останній момент тих сердечок, поприкрашаю чоловікові тарілочку і чашечку... Ну а що, може і йому свята хочеться ?!! :) Так от, цього року я заздалегідь. А підігнало мене нове завдання у наших ЗДД - "Романтичний вечір" - робимо будь-який елемент(и) дизайну святкового стола (не залежно від того, чи у вас такий намічається:), вкладаємо в нього всі свої найгарячіші почуття і ховаємо гарненько від своєї половинки аж до 14-го лютого (маю на увазі декор, а не почуття:)!  У мене вийшло щось таке натурально-рустікальне: кільце для серветки та підсвічник з келиха. І зауважте, обійшлося якось без червоних сердечок :)

Запрошую вас приєднатися до нашого завдання і показати, наскільки креативним та неординарним у вашому розумінні може бути це свято!

Чарівних вам днів!

Неймовірно приємно, що зазирнули в гості!

З Новим роком і "новеньке - стареньке"

Привіт, мої любі! З Новим Роком вас, з Різдвом Христовим, ну і вже сьогодні зі Старим Новим роком! Здоров'ячка Вам і вашим родинам, затишку та добробуту вашим оселям, кращої долі нашій любій Україні!

Не бачились ми з вами ще з минулого року! За цей час багатенько всього відбулося, ми їздили додому, на Батьківщину і вже повернулися назад. Поїздка була сповнена пригод, і не завжди приємних. Почалося з жахлвого вірусу, який спочатку підхопив наш Орест, а за ним і ми з чоловіком, температура в дитини вище 40, і так 4 дні, два перенесення польоту, нарешті дорога і ми, як лунатики від купи жарознижувального, блукаємо повітряними коридлорами Європи :) Ще майже тиждень відлежувалися в Україні, розлякали всю новорічну вечірку - гості злякалися нашого вірусу і відмовилися приходити - повний карантин :) В результаті у нас залишився лише тиждень із трьох запланованих в Україні. І ми його намагалися провести "по-максимуму": свята, гості, друзі, коляда і кутя - як же чудесно бути вдома!!! Коли зайщла в свою квартиру, на очі навернулись сльози - ні, від радості, звичано! Ех, як мені бракує того всього тут! Вже майже звикла, вже майже забула те відчуття... 

Але досить ностальгії! Всьому свій час і місце. А зараз якраз час для творчості :) 

Сьогодні я до вас з трохи незвичайним постом. Хочу показати роботу, якій насправді вже більше двох років! Навіть і не знаю, чому не показала її тоді, а тепер знайшла і подумала, що вона досить пристойна для того, щоб бути занесена в історію :) Фактично, то була моя перша робота на замовлення і я, як завжди, була не повністю нею задоволена. Але захоплення замовниці, пам'ятаю, тоді дуже мене надихнули і додали віри у власні сили :)

Об'ємний конвертик для грошей на "спинці" листівки - побажання замовниці. Клапан-вставка для того, щоб легше було діставати вміст кишеньки:

Все помістилося в коробочку з прозорим віконцем:

Детальки:

Привезла з собою ще трохи своїх матеріалів і вче ручки чешуться робити щось нове! Такщо скоро зустрінемося знову :)

Дякую, що заходите в гості і окреме величезне дякую для всіх, хто залишає коментарі! 

Обіймаю вас! Веселих вам свят!